Опис Медулак сироп 667мг/мл 180мл

Склад
діюча речовина: лактулоза;

1 мл лікарського засобу містить лактулози 667 мг;

допоміжні речовини: натрію бензоат (Е 211), вода очищена.

Лікарська форма
Сироп.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, в’язка рідина, безбарвна або блідо-коричнево-білого кольору, солодка на смак.

Фармакотерапевтична група
Осмотичні проносні засоби. Код АТХ А06А D11.

Фармакологічні властивості
Фармакодинаміка.

У товстій кишці лактулоза розщеплюється кишковими бактеріями до низькомолекулярних органічних кислот. Ці кислоти знижують рН у просвіті товстої кишки і внаслідок осмотичного ефекту, збільшують об’єм кишкового вмісту. Це стимулює перистальтику товстої кишки та нормалізує консистенцію калових мас. Запор коригується, і відновлюється фізіологічний ритм травлення.

При портосистемній енцефалопатії або печінковій (пре)комі дія лікарського засобу зумовлена пригніченням росту протеолітичних бактерій за рахунок збільшення кількості ацидофільних бактерій (наприклад лактобацил), трансформацією аміаку в іонізовану форму завдяки підкисленню вмісту кишечнику, очищенням кишечнику за рахунок низького рН, а також осмотичного ефекту, зміною бактеріального метаболізму азоту шляхом стимуляції утилізації бактеріями аміаку для синтезу бактеріальних білків. У контексті вищевикладеного необхідно, однак, відзначити, що нейропсихічні прояви портосистемної енцефалопатії не можна пояснити тільки гіперамоніємією. Проте описаний механізм зменшення рівня аміаку лактулозою може бути аналогічним і для інших нітросполук.

Лактулоза як пребіотик посилює ріст корисних для організму бактерій, таких як біфідобактерії і лактобактерії, тоді як ріст потенційно патогенних бактерій, таких як клостридії та кишкова паличка, пригнічується. Це може створювати більш сприятливий баланс кишкової флори.

Фармакокінетика.

Лактулоза майже не абсорбується після перорального прийому і досягає кишечнику в незміненому стані. При застосуванні у дозі 25–50 г, або 40–75 мл, лактулоза повністю метаболізується бактеріальною флорою. При застосуванні вищих доз частина лактулози може екскретуватись у незміненому стані.

Показання
Запор: регуляція фізіологічного ритму кишечнику.
Стани, що потребують полегшення дефекації (геморой, після операцій на товстому кишечнику та аноректальній зоні).
Печінкова енцефалопатія: лікування і профілактика печінкової коми і прекоми.
Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини та/або до інших компонентів лікарського засобу.
Галактоземія.
Шлунково-кишкова непрохідність.
Перфорація травного тракту або ризик перфорації травного тракту.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії
Дослідження взаємодії не проводилися.

Лактулоза може підвищувати втрату калію, індуковану іншими лікарськими засобами (наприклад тіазидними діуретиками, кортикостероїдами та амфотерицином В). Дефіцит калію може посилювати ефект серцевих глікозидів.

Слід врахувати можливість інактивації лікарських засобів, вивільнення яких залежить від pH кишечнику.

Антибіотики (неоміцин) та антациди, що не абсорбуються, знижують ефект лактулози.

Особливості щодо застосування
Консультація лікаря рекомендується, якщо:

перед початком лікування наявні болісні симптоми у ділянці живота невизначеного походження;
терапевтичний ефект протягом кількох діб лікування є недостатнім.
Лікарський засіб слід застосовувати з обережністю пацієнтам з непереносимістю лактози.

Доза лікарського засобу, яку зазвичай застосовують для лікування запорів, як правило, не спричиняє проблем у хворих на цукровий діабет. Проте доза для лікування печінкової енцефалопатії зазвичай набагато вища, тому це слід враховувати при застосуванні пацієнтам з цукровим діабетом.

Довготривале застосування лікарського засобу без підбору доз або неправильне застосування може призвести до діареї та електролітного дисбалансу.

Лікарський засіб містить лактозу, галактозу і незначну кількість фруктози, тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози або фруктози, лактазною недостатністю або глюкозо-галактозною мальабсорбцією.

Пацієнтам з гастрокардіальним синдромом (синдромом Ремхельда) лікарський засіб слід застосовувати лише після консультації з лікарем. Для запобігання появі метеоризму рекомендовано збільшувати дозу поступово. Якщо виникає метеоризм, слід зменшити дозу або припинити застосування лікарського засобу.