Опис Йод Печаевский р-р д/наруж. прим. 10% фл. 120мл

Склад:

діюча речовина: повідон-йод; 1 мл розчину містить 100 мг повідон-йоду, що відповідає 10 мг активного йоду;

допоміжні речовини: гліцерин; ноноксинол 9; кислота лимонна, моногідрат; натрію гідрофосфат; натрію гідроксид; вода очищена.



Лікарська форма.Розчин для зовнішнього застосування.

Основні фізико-хімічні властивості:розчин темно-коричневого кольору з характерним запахом йоду, без осаду.



Фармакотерапевтична група.Антисептичні тадезінфікуючі засоби. Препарати йоду. Повідон-йод.

Код АТХ D08A G02.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Йод Печаєвський – антисептичний препарат із широким спектром протимікробної дії щодо бактерій, деяких вірусів, грибків і найпростіших мікроорганізмів. При контакті зі шкірою та слизовими оболонками йод поступово вивільняється та чинить бактерицидну дію.

При утворенні комплексу із полімером полівінілпіролідону йод значною мірою втрачає місцевоподразнювальну дію, що притаманна спиртовим розчинам йоду, і тому добре переноситься шкірою, слизовими оболонками та ураженими поверхнями.

Завдяки механізму дії резистентність на препарат, у тому числі вторинна резистентність при довготривалому застосуванні, не очікується.

Фармакокінетика.

Довготривале нанесення препарату на великі ранові поверхні чи тяжкі опіки, а також слизові оболонки може призвести до всмоктування значної кількості йоду. Як правило, внаслідок довготривалого застосування препарату вміст йоду в крові швидко підвищується. Концентрація повертається до початкового рівня через 7-14 діб після останнього прийому препарату.

Абсорбція і ниркова екскреція повідон-йоду залежить від його молекулярної маси, а оскільки вона коливається у межах 35000-50000, то можлива затримка речовини. Виводиться препарат з організму переважно нирками.

Об’єм розподілу відповідає приблизно 38 % маси тіла, період біологічного напіввиведення після вагінального застосування становить близько 2 діб. Нормальний загальний рівень йоду у плазмі крові становить приблизно 3,8-6,0 мкг/дл, а рівень неорганічного йоду – 0,01-0,5.



Клінічні характеристики.

Показання.

Дезінфекція рук (гігієнічна і хірургічна) та антисептична обробка шкіри і слизових оболонок, наприклад, перед хірургічними операціями, гінекологічними та акушерськими процедурами, катетеризацією сечового міхура, біопсією, ін’єкціями, пункціями, взяттям крові, а також як перша допомога при випадковому забрудненні шкіри інфікованим матеріалом.

Антисептична обробка ран та опіків.



Протипоказання.

Підвищена чутливість до йоду або до інших компонентів препарату, гіпертиреоз, аденома чи порушення функції щитовидної залози, герпетиформний дерматит Дюринга, період перед чи після застосування радіоактивного йоду, ниркова недостатність.



Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Повідон-йод не слід застосовувати одночасно з дезінфікуючими засобами, що містять хлоргексидин, перекис водню, тауролідин, сульфадіазин срібла, ртуть і луги, через можливе часткове зниження активності препарату.

Одночасне місцеве нанесення повідон-йоду і бензойної настойки призводить до зниження значення рН, що може викликати відчуття печіння, особливо якщо рана перев’язана.

Препарат може вступати в реакцію з білками і ненасиченими органічними комплексами, тому ефект повідон-йоду може бути компенсований підвищенням його дози. Слід уникати довготривалого застосування препарату, особливо на великих поверхнях, пацієнтам, які отримують препарати літію.



Особливості застосування.

Темно-коричневий колір розчину свідчить про його ефективність, зменшення насиченості кольору є ознакою зниження протимікробної активності препарату. Під дією світла або температури понад 40 0С відбувається розпад розчину. Протимікробна дія розчину виявляється при його рН від 2 до 7.

Застосування повідон-йоду може зменшити поглинання йоду щитовидною залозою, що може вплинути на результати деяких обстежень і процедур (сцинтиграфії щитовидної залози, визначення білкозв’язуючого йоду, діагностичні процедури із застосуванням радіоактивного йоду), у зв’язку з чим планування лікування захворювання щитовидної залози препаратами йоду може бути неможливим. У застосуванні повідон-йоду необхідно зробити перерву не менше 1-4 тижнів.

Розчин не призначений для внутрішнього застосування.