Опис Вазиліп табл. 40мг №28

Вазиліп®

(Vasilip®)



Склад:

діюча речовина:симвастатин;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 40 мг симвастатину;

допоміжні речовини:лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, бутилгідроксіанізол (Е 320), кислота лимонна безводна, кислота аскорбінова, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, магнію стеарат;

плівкова оболонка: гіпромелоза, тальк, пропіленгліколь, титану діоксид (Е 171).



Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі, злегка двоопуклі, білого кольору таблетки, вкриті плівковою оболонкою, зі скошеним краєм та з насічкою з одного боку.



Фармакотерапевтична група.

Гіполіпідемічні засоби, монокомпонентні. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Код АТX С10А А01.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка

Після перорального прийому симвастатин із неактивного лактону гідролізується у печінці до відповідної активної бета-гідроксикислотної форми, яка має потужну активність у гальмуванні ГМГ-КоА-редуктази (3-гідроксі-3-метилглютарил-КоА-редуктази). Цей фермент каталізує перетворення ГМГ-КоА на мевалонат (початкова і лімітуюча стадії біосинтезу холестерину).

Підтверджено, що симвастатин знижує як нормальні, так і підвищені концентрації ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ). ЛПНЩ утворюються з ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) і переважно катаболізуються високоспорідненими рецепторами ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту симвастатину може бути пов’язаний як зі зниженням концентрації холестерину ЛПДНЩ (Х-ЛПДНЩ), так і з індукцією рецепторів ЛПНЩ, що призводить до скорочення продукування та підвищення катаболізму холестерину ЛПНЩ (Х-ЛПНЩ). Також при застосуванні симвастатину істотно знижується рівень аполіпопротеїну B. Крім того, симвастатин помірно збільшує рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (Х-ЛПВЩ) і знижує рівень тригліцеридів у плазмі крові. У результаті цих змін зменшуються співвідношення загального холестерину до Х-ЛПВЩ і Х-ЛПНЩ до Х-ЛПВЩ.

Ішеміча хвороба серця (ІХС)

У дослідженні HPS (Heart Protection Study) результат терапії симвастатином було оцінено у 20536 пацієнтів (віком від 40 до 80 років) із гіполіпідемією або без неї, з ішемічною хворобою серця та іншими оклюзійними артеріальними захворюваннями або цукровим діабетом. У цьому дослідженні, яке тривало близько 5 років, 10 269 пацієнтів приймали симвастатин у дозі 40 мг на добу, 10267 пацієнтів приймали плацебо. На початку дослідження 6793 пацієнти (33 %) мали рівень ЛПНЩ нижче 116 мг/дл, 5063 пацієнти (25 %) мали рівень від 116 мг/дл до 135 мг/дл, 8680 пацієнтів (42 %) мали рівень більше 135 мг/дл.

Лікування симвастатином у дозі 40 мг на добу порівняно з плацебо значно зменшує летальність з різних причин у пацієнтів (1328, або 12,9 %, проти 1507, або 14,7 %, відповідно; р=0,0003), у зв’язку зі зменшенням летальності від інфаркту міокарда на 18 % (587, або 5,7 %, проти 707, або 6,9 %; р=0,0005; зниження абсолютного ризику 1,2 %). Зниження летальності від несудинних захворювань не досягло статистичної значущості. Також симвастатин зменшує ризик великих коронарних нападів (складений кінцевий показник із нелетального інфаркту міокарда та летальності від ІХС) на 27 % (р<0,0001). Симвастатин зменшує потребу у проходженні процедури реваскуляції коронарних артерій (у тому числі аортокоронарне шунтування або транслюмінальна коронарна ангіопластика) та процедури реваскуляції периферичних та некоронарних судин на 30 % (р<0,0001) та 16 % (р=0,006) відповідно.

Симвастатин зменшує ризик виникнення інсульту на 25 % (р<0,0001), ішемічного інсульту -на 30 % (р < 0,0001). Крім того, у підгрупі пацієнтів із цукровим діабетом симвастатин зменшує ризик розвитку макроваскулярних ускладнень, а отже, необхідність процедури реваскуляції периферичних судин (хірургія або ангіопластика), ампутації нижніх кінцівок, а також знижує ризик виникнення виразок на ногах на 21 % (р = 0,0293). Пропорційне зниження частоти подій було однаковим у кожній підгрупі досліджуваних пацієнтів: без коронарних захворювань, але із серцево-судинними захворюваннями або периферичними захворюваннями судин, чоловіків та жінок у віці до або після 70 років, із наявністю або відсутністю гіпертензії на початку досліджень, зокрема із рівнем холестерину ЛПНЩ нижче 3,0 ммоль/л.

У дослідженні 4S (Scandinavian Simvastatin Survival Study) вплив на загальну летальність був оцінений на 4444 пацієнтах із ІХС та рівнем холестерину 212-309 мг/дл (5,5-8,0 ммоль/л). У цьому багатоцентровому рандомізованому подвійно-сліпому плацебо-контрольованому дослідженні пацієнти зі стенокардією або перенесеним інфарктом міокарда (ІМ) лікувалися за допомогою дієти зі звичайним доглядом, симвастатином у дозі 20-40 мг на добу (n=2221) або плацебо (n=2223) із середньою тривалістю лікування 5,4 року. Було показано, що симвастатин зменшує ризик летального наслідку на 30 % (зниження абсолютного ризику 3,3 %). Ризик летального наслідку від ІХС було зменшено на 42 % (зниження абсолютного ризику 3,5 %). Симвастатин також зменшує ризик випадків великих коронарних нападів (летальний наслідок від ІХС та безсимптомний нелетальний інфаркт міокарда) на 34 %. Крім того, симвастатин значно знижує ризик летальних та нелетальних випадків серцево-судинних захворювань (інсульт та транзиторна ішемічна атака) на 28 %. Немає статично значущої відмінності між групами у разі летального наслідку не від серцево-судинних захворювань.

Первинна гіперхолестеринемія та комбінована гіперліпідемія

У дослідженнях, де порівнюються ефективність та безпечність симвастатину у дозі 10 мг, 20 мг, 40 мг та 80 мг на добу у пацієнтів із гіперхолестеринемією, середнє зниження холестерину ЛПНЩ було 30 %, 38 %, 41 % та 47 % відповідно. У дослідженнях пацієнтів із комбінованою (змішаною) формою гіперліпідемії, які приймали 40 мг та 80 мг симвастатину, середнє зниження тригліцеридів було 28 % та 33 % відповідно (плацебо 2 %), а середні збільшення холестерину ЛПВЩ становили відповідно 13 та 16 % (плацебо 3 %) відповідно.

Фармакокінетика.

Симвастатин - неактивний лактон,in vivoлегко гідролізується, утворюючи бета-гідроксикислотний потужний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази. Гідроліз відбувається головним чином у печінці; швидкість гідролізу у плазмі крові людини є дуже низькою.

Фармакокінетичні властивості оцінювали з участю дорослих. Фармакокінетичні дані щодо дітей та підлітків відсутні.

Абсорбція

Симвастатин добре всмоктується і піддається екстенсивній екстракції у печінці при первинному проходженні. Екстрагування у печінці залежить від печінкового кровотоку. Печінка є основним місцем дії активної форми. Після перорального прийому симвастатину наявність бета-гідроксикислоти у системному кругообігу становить менше 5 % дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів у плазмі крові досягається приблизно через 1-2 години після прийому симвастатину. Супутній прийом їжі не впливає на абсорбцію препарату.

Фармакокінетичні дослідження прийому однієї або кількох доз симвастатину показали, що після багаторазового прийому препарату не відбувається накопичення лікарського засобу.

Розподіл

Зв’язування симвастатину та його активних метаболітів з білками плазми крові становить ≥ 95 %.

Виведення

Симвастатин є субстратом CYP3A4 (див. розділи «Протипоказання» та « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Основними метаболітами симвастатину у плазмі крові людини є бета-гідроксикислота та 4 додаткові активні метаболіти. Після перорального прийому симвастатину, міченого радіоактивним ізотопом, 13 % препарату виводиться із сечею і 60 % з фекаліями протягом 96 годин. Речовина, знайдена у фекаліях, являє собою частину адсорбованого лікарського засобу, що виводиться з жовчю, та частину препарату, що не абсорбувалася. Після внутрішньовенного введення метаболіту бета-гідроксикислоти його період напіврозпаду становить 1,9 години. У середньому лише 0,3 % внутрішньовенної дози виводиться із сечею у формі інгібіторів.

Симвастатин активно захоплюється гепатоцитами за допомогою носія ОАТР1В1.

Симвастатин є субстратом ефлюксного носія білка резистентності раку молочної залози (BCRP).

Пацієнти особливих груп

Поліморфізм SLCO1B1

У носіїв алелі c.521T>C гену SLCO1B1 спостерігається зменшена активність білка ОАТР1В1. Середня експозиція (AUC) головного активного метаболіту - симвастатинової кислоти - становить 120 % у гетерозиготних носіїв (СТ) алелі С і 221 % у гомозиготних (СС) носіїв, порівняно з пацієнтами, які мають найпоширеніший генотип (ТТ). Алель С у європейській популяції виникає з частотою 18 %, при цьому гомозиготний генотип СС виявляють із частотою 1,5 %. У пацієнтів із поліморфізмом гену SLCO1B1 існує ризик підвищеної експозиції симвастатинової кислоти, що може збільшувати ризик розвитку рабдоміолізу (див. розділ «Особливості застосування»).



Клінічні характеристики.

Показання.

Гіперхолестеринемія

Лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієти, коли відповідь на дієту та інші немедикаментозні засоби лікування (наприклад фізичні вправи, зниження маси тіла) є недостатньою.

Лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та іншого ліпідознижувального лікування (наприклад аферезу ліпідів низької щільності), якщо такі методи лікування не є належними.

Серцево-судинна профілактика

Зниження серцево-судинної смертності та захворюваності у пацієнтів з явною атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або цукровим діабетом, з нормальними або підвищеними рівнями холестерину, як додаткова терапія для корекції інших факторів ризику та до іншої кардіопротективної терапії (див. розділ «Фармакологічні властивості»).



Протипоказання.

· Гіперчутливість до симвастатину або до будь-якого іншого компонента препарату.

· Захворювання печінки у гострій стадії або стійке підвищення рівня трансаміназ у сироватці крові невідомого генезу.

· Супутній прийом потужних інгібіторів CYP3A4 (препаратів, що збільшують AUC приблизно в 5 разів або більше), таких як ітраконазол, кетоконазол, посаконазол, вориконазол, інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір), боцепревір, телапревір, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин та нефазодон (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

· Супутній прийом гемфіброзилу, циклоспорину або даназолу (див. розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

· Вагітність або період годування груддю (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

· Пацієнтам із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією, які одночасно отримують ломітапід і симвастатин у дозах більше 40 мг (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).