Опис Ібупрофен табл. 400мг №50

IBUPROFEN 400)



Склад:

діюча речовина:ібупрофен;

1 таблетка містить ібупрофену 200 мг або 400 мг;

допоміжні речовини:целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, лактози моногідрат, кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, гіпромелоза, титану діоксид (Е 171), тальк, макрогол 4000.



Лікарська форма.Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 200 мг: таблетки, вкриті оболонкою, прямі цільні циліндри, білого або майже білого кольору, торцеві поверхні яких опуклі;

таблетки по 400 мг:таблетки, вкриті оболонкою, видовженої форми, білого або майже білого кольору, з верхньою та нижньою опуклими поверхнями.



Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на опорно-руховий апарат. Протизапальні та протиревматичні засоби. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Ібупрофен.

Код АТХ М01А Е01.



Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Ібупрофен - це нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ), похідна речовина пропіонової кислоти, який чинить спрямовану дію проти болю, жару та запалення шляхом пригнічування синтезу простагландинів - медіаторів болю та запалення. Крім того, ібупрофен оборотно пригнічує агрегацію тромбоцитів.

Експериментальні дані свідчать, що ібупрофен може конкурентно пригнічувати ефект низької дози ацетилсаліцилової кислоти/аспірину на агрегацію тромбоцитів при одночасному застосуванні цих препаратів. Деякі дослідження фармакодинаміки показують, що при застосуванні разових доз ібупрофену по 400 мг у межах 8 годин до та в межах 30 хвилин після застосування ацетилсаліцилової кислоти/аспірину негайного вивільнення (81 мг) знижується вплив ацетилсаліцилової кислоти/аспірину на утворення тромбоксану або агрегацію тромбоцитів. Хоча є неточності щодо екстраполяції отриманих даних на клінічну ситуацію, не можна виключити імовірності, що регулярне довготривале застосування ібупрофену може зменшити кардіопротекторний ефект низьких доз ацетилсаліцилової кислоти/аспірину. При несистематичному застосуванні ібупрофену такий клінічно значущий ефект вважається малоймовірним (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Фармакокінетика.

Всмоктування

Ібупрофен швидко всмоктується в основному в тонкому кишечнику та зв’язується з білками плазми крові. Після перорального прийому 200-600 мг ібупрофену максимальна плазмова концентрація 15-55 мкг/мл (Cmax) досягається в середньому за 1-2 години (tmax).

Якщо препарат приймати після вживання їжі, всмоктування ібупрофену здійснюється значно повільніше, а максимальні концентрації у плазмі крові будуть нижчі.

Після перорального прийому разової дози 400 мг ібупрофену пік концентрації 8-13 мкг/мл у плазмі крові досягається через 6 годин.

Розподіл

99 % ібупрофену зв’язується з білками плазми крові. Зв’язування оборотне.

Метаболізм

Понад 50-60 % пероральної дози ібупрофену метаболізується у печінці до двох неактивних метаболітів. Метаболізм ібупрофену подібний у дітей та дорослих.

Вивидення

Період напіввиведення у плазмі крові становить 1½-2 години. Короткий період напіввиведення означає, що навіть після повторного введення ібупрофену не відбувається накопичування. Ібупрофен та його метаболіти практично повністю виводяться нирками через 24 години після прийому препарату.

У пацієнтів літнього віку не спостерігається істотних відмінностей у фармакокінетичному профілі.



Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування легкого та помірного болю різного походження (головний, зубний біль, болісні менструації), в тому числі при застуді та гарячці.



Протипоказання.

• Підвищена чутливість до ібупрофену або до будь-якого з компонентів лікарського засобу.

• Реакції гіперчутливості (наприклад бронхіальна астма, риніт, ангіоневротичний набряк або кропив’янка), які спостерігалися раніше після застосування ібупрофену, ацетилсаліцилової кислоти/аспірину або інших НПЗЗ в анамнезі.

• Виразкова хвороба шлунка і/або дванадцятипалої кишки або шлунково-кишкова кровотеча в активній формі, або рецидиви в анамнезі (два і більше виражених епізоди виразкової хвороби чи кровотечі в минулому).

• Гострі або перенесені раніше запальні хвороби кишечнику (такі як хвороба Крона, виразковий коліт).

• Шлунково-кишкова кровотеча або перфорація, пов’язана з попереднім застосуванням НПЗЗ, в анамнезі.

• Підвищена схильність до кровотеч.

• Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатинину ˂ 30 мл/хв).

• Тяжка печінкова недостатність (цироз печінки, асцит).

• Тяжка серцева недостатність (клас ІІІ-IV за класифікацією NYHA (Нью-Йоркської Асоціації Кардіологів).

• Лікування післяопераційного болю після коронарного шунтування (або використання апарату штучного кровообігу).

• Останній триместр вагітності (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю).